РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Поняття онтології        

1.2. Цілі створення онтології         

1.3. Класифікація онтологій          

1.3.1. Класифікація за ступенем формальності. "Спектр онтологій".          

1.3.2. Класифікація за метою створення  

1.3.3.Класифікація онтологій за змістом  

1.3.4. Онтології для опрацювання текстів природною мовою. Лексичні онтології.   

1.4. Галузі застосування онтологій.          

1.4.1. Застосування онтологій у Semantic Web   

1.4.2. Застосування онтологій в інформаційному пошуку    

1.4.3. Оцінювання якості інформаційного пошуку         

1.5. Інтеграція різнорідних джерел даних

1.5.1. Специфікація вмісту різнорідних джерел даних

1.5.2. Концептуальний рівень      

1.5.3. Логічний рівень       

1.6. Онтологічні ресурси    

1.6.1. OpenCyc         

1.6.2. DOLCE         

1.6.3. SUMO

1.6.4. Онтологія Дж. Сови

1.6.5. Порівняння онтологій верхнього рівня  

1.6.7. CIDOC CRM

Питання для самоперевірки           

РОЗДІЛ 2. АРХІТЕКТУРА МЕТАДАНИХ У WORLD WIDE WEB

2.1. Документи, метадані, зв’язки 

2.1.1. Форма метаданих    

2.1.2. Простір імен атрибутів      

2.1.3. Зв'язки          

2.2. Resource Description Framework         

2.2.1. RDF-літерали (або символьні константи)    

2.2.2. Resource Description Framework Schema          

2.2.3. Класи. Екстенсіонал і інтенсіонал

2.2.4. Реїфікація (матеріалізація, узагальнення тверджень)   

2.2.5. Можливості та обмеження мови RDF (RDF Schema)          

2.2.6. Способи представлення RDF-описів           

2.3. Web Ontology Language           

2.3.1. Види OWL   

2.3.2.Структура OWL документа

2.3.3. Класи OWL  

2.3.4. Опис класу за допомогою ідентифікатора         

2.3.5. Опис класу за допомогою перерахування представників класу         

2.3.6. Опис класу за допомогою обмеження властивостей

2.3.7. Опис класу за допомогою перетину           

2.3.8. Опис класу за допомогою об'єднання

2.3.9. Опис класу за допомогою доповнення опису класів    

2.3.10. Аксіоми класів      

2.4. Властивості OWL         

2.4.1. Відношення до інших властивостей           

2.4.2. Глобальні обмеження потужності

2.4.3. Характеристики логічних властивостей

2.4.4.Факти в OWL

Питання для самоперевірки           

РОЗДІЛ 3. МОВА SPARQL

3.1. Елементи мови SPARQL         

3.1.1. IRI (Internationalized Resource Identifier)      

3.1.2. Уточнені імена та пробільні символи           

3.1.3. Літерали       

3.1.4. Змінні запиту та порожні вузли    

3.1.5. Шаблони триплетів

3.1.6. Базові шаблони графів та ключові слова 

3.2. Запити в SPARQL        

3.2.1. Структура та виконання запиту   

3.2.2. Запит SELECT. Синтаксис і виведення результатів запиту        

3.2.3. Умова в запиті        

3.2.4. Використання фільтра у запиті    

3.2.5. Задання вихідних документів у запиті

3.2.6. Уточнення в запиті 

3.2.7. Модифікатор результату запиту  

3.2.8. Запит CONSTRUCT           

3.2.9. Запит ASK   

3.2.10. Запит DESCRIBE 

3.3. Протокол SPARQL. Опис протоколу SPARQL           

3.3.1. Зв'язування з протоколом HTTP 

3.3.2 Зв'язування з протоколом SOAP  

Питання для самоперевірки           

РОЗДІЛ 4.  ПРАВИЛА ЛОГІЧНОГО ВИВЕДЕННЯ SWRL

4.1. Kernel Datalog Sublanguage     

4.2. Абстрактний синтаксис           

4.2.1. Правила     

4.2.2. Легко читаний синтаксис

4.3. Прямі теоретико-модельні семантики та інтерпретація правил          

4.4. Приклади правил          

4.5. XML Concrete Syntax   

4.5.1. Простір імен RuleML       

4.5.2. Опис атомів класу

4.5.3. Опис в діапазоні атомів   

4.5.4. Іменування властивостей атому 

4.5.5. Визначення рівностей      

4.6. Приклади правил          

4.6.1. Використання SWRL для визначення твердження      

4.6.2. Використання SWRL для визначення правил  

4.6.3. Використання SWRL для вираження екзистенціоналу           

4.6.4. Використання вбудованих модулів в SWRL         

4.7. RDF Concrete Syntax    

4.8. Приклади правил          

4.9. Пропозиції щодо використання         

Питання для самоперевірки           

РОЗДІЛ 5.  DAML-S: СЕМАНТИЧНА РОЗМІТКА ДЛЯ ВЕБ-СЕРВІСІВ

5.1. Коаліція сервісів DAML         

5.2. Деякі мотиваційні завдання    

5.3. Онтологія вищого рівня для сервісів 

5.4. Профілі сервісів

5.5. Створення профілю: Зв'язок з моделлю процесу         

5.5.1. Профіль сервісу    

5.5.2. Назва сервісу, контакти та опис 

5.5.3. Актор         

5.5.4. Опис функціональності   

5.5.5. ParameterDescription (Опис параметру)    

5.5.6. Атрибути профілю           

5.6. Моделювання сервісів, як процесів   

5.6.1. Онтологія процесу

5.6.2. Визначення потоку даних. Зв’язування параметрів

5.6.3. Онтологія управління процесами

5.6.4. Час  

5.7. Заземлення сервісу до конкретної реалізації

5.7.1. Відношення між DAML-S і WSDL           

5.7.2. Заземлення сервісів DAML-S за допомогою WSDL і SOAP

5.7.3. Специфікація WSDL        

5.7.4. Клас Grounding (Заземлення) DAML-S       

5.8. Ресурси  

5.8.1. Призначення типів

5.8.2. Типи ємності         

5.8.3. Склад ресурсів      

5.8.4. Поточний статус   

5.9. Середовище PROTEGE

5.9.1. Технологія розроблення онтологій в редакторі Protégé  

5.9.2. Основні терміни та поняття у Protégé.         

5.9.3. Методика розроблення онтології засобами Protégé      

5.9.4. Створення й експлуатація онтології           

5.10. Створення онтології в Protégé          

5.10.1. Початок роботи із системою     

5.10.2. Створення класів

5.10.3. OWL-властивості. Створення властивостей класів

Питання для самоперевірки           

РОЗДІЛ 6. WORDNET ТА ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВІ ТЕЗАУРУСИ

6.1. Опис ресурсу WordNet

6.1.1. WordNet: основні принципи

6.1.2. Опис іменників     

6.1.3. WordNet: гіпоніми

6.1.4. Відношення ЧАСТИНА-ЦІЛЕ   

6.1.5. Опис прикметників

6.1.7. Відношення між сінсетами дієслів           

6.1.8. EuroWordNet         

6.1.9. Індекс ILI. Онтологія верхнього рівня в EuroWordNet           

6.2. WordNet: застосування в інформаційному пошуку         

6.2.2. Експерименти по розширенню запитів на основі відношень          

6.2.3. Проект Meaning  

6.2.4. Експерименти по семантичному індексуванню           

6.2.5. WordNet та її застосування в системах питання-відповідь          

6.2.6. Питання, як особливий тип запитів          

6.2.7. Відкриті проблеми         

6.3. Інформаційно-пошукові тезауруси    

6.3.1. Основні принципи розробки і використання тезаурусів.   

6.3.3. Елементи традиційних інформаційно-пошукових тезаурусів       

6.3.4. Дескриптори та відношення     

6.3.5. Автоматичне індексування за традиційними інформаційно-пошуковими тезаурусами  

6.4. Автоматизоване опрацювання текстів          

6.4.1. Тезаурус для автоматизованого концептуального індексування           

6.4.2. Сучасні підходи до опису відношень при розробці онтологій

6.4.3. Відношення онтологічної залежності

6.4.4. Підхід до опису відношень       

6.4.5. Порушення умов надійності     

6.4.6. Особливості побудови тезаурусу, як ресурсу для автоматизованої обробки текстів.

6.5. Автоматичне концептуальне індексування  

6.5.1. Теоретичні основи побудови тематичного представлення           

6.5.2. Побудова тематичних вузлів    

6.5.3. Структурна тематична анотація. Автоматизована побудова. 

6.5.4. Технологія автоматизованої рубрикації текстів та критерії якості              

6.5.5. Проблеми ручної рубрикації    

6.5.6. Методи та проблеми автоматичної рубрикації    

Питання для самоперевірки           

ГЛОСАРІЙ ТЕРМІНІВ

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ